Водопідготовка для побутових і напівпромислових потреб

500 Водоподготовка для бытовых и полупромышленных потребностей Украина

Сегмент побутової водопідготовки має яскраво виражені напрямки. Перший напрямок – це доочищення мережевої води, пропонованої комунальними підприємствами. Другий напрямок – це доочищення води, отриманої з артезіанських джерел. Можна, звичайно, виділити ще один напрямок – доочищення води для побутових цілей з поверхневих вододжерел. Однак, останні інсталяції на території України є рідкістю і заслуговують окремого обговорення.

У зв’язку з тим, що централізоване водопостачання має різні джерела (як правило це річки України, рідше – артезіанські), а також у зв’язку з тим, що артезіанські джерела сильно залежні від басейнів підземних вод, побутова водопідготовка має яскраво виражений регіональний характер, що позначається на технічному виконанні того чи іншого прийому.

У побутовій та напівпромисловій водопідготовці розрізняють два основних цільових застосування води – для господарсько-побутових потреб і для пиття (приготування їжі).

Вода господарсько-побутового призначення використовується для систем життєзабезпечення житлового та / або виробничого приміщення і може не мати нормативної прив’язки за якісним складом. Винятком є ​​випадок забезпечення такою водою комунальними підприємствами, які для господарсько-побутових потреб зобов’язані надати питну воду (наприклад, в разі багатоквартирного будинку). В принципі, вода господарсько-побутового призначення повинна забезпечувати мінімальні відкладення солей карбонату кальцію на нагрівальних поверхнях (т.зв. накип), не закупорювати механічними домішками побутові прилади (зважені речовини і трубопровідна іржа), не фарбувати поверхні сантехніки (оксид тривалентного заліза), не бути жорсткою (погане намилювання поверхонь) і не дуже м’якою (погане змивання мильних засобів), не мати сторонніх запахів (тухлий від сірководню або меркаптанів).

Вода для питних цілей навпаки – повинна відповідати державному стандарту: Державні санітарні норми ТА ПРАВИЛА «Гігієнічні вимоги до води питної, прізначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10). Саме в ньому відображені якісні параметри – і максимально допустимі, і мінімальний вміст солей, які відрізняють питну воду від частково або повністю знесоленої (Додаток 4 до ДСанПіН 2.2.4-171-10 «ПОКАЗНИКИ фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води»).

Традиційними технологічними прийомами при отриманні води господарсько-побутового та питного призначення є прийоми механічної фільтрації (картриджних або багатошарова зерниста), знезалізнення (із застосуванням зовнішніх окислювачів або зернистих матеріалів-каталізаторів процесу окислення киснем, розчиненим у воді), пом’якшення (іонний обмін із застосуванням сильнокислотного катіоніту в Na + -форме), видалення активного хлору, хлорорганічних і хлор-летючих сполук штучного походження (картриджне або зернисте активоване вугілля), органічних домішок природного походження (картриджне або зернисте активоване вугілля, іонний обмін із застосуванням високоосновного аніоніту в Cl- -форме – т.зв. органопоглинач, ультрафільтрація), мікробіологічна чистота (дезінфікуючі засоби, ультрафіолетове випромінювання, ультрафільтрація), часткове знесолення (нанофільтрація або зворотний осмос).

У разі застосування в якості джерела побутової та напівпромислової водопідготовки централізованих систем водопостачання, як правило, використовуються технологічні рішення із застосуванням картриджних фільтруючих матеріалів (винятком часто є технологія пом’якшення) і установок побутової ультрафільтрації та / або нанофільтрації і / або зворотного осмосу.

Це пов’язано з тим, що служби комунального водопостачання провели чималу роботу з очищення води з власних вододжерел. На противагу поширеній думці «… комунальні підприємства нічого не роблять, а тільки вимагають оплат рахунків …» хочеться відзначити їх величезний внесок в доведенні якості води до питних стандартів, особливо у випадках поверхневих джерел водопостачання. Ті якісні невідповідності, які присутні на сьогоднішній день, є наслідком морально застарілих технологічних прийомів і / або обладнання, що застосовується і матеріалів. Але навіть в таких умовах окремі комунальні підприємства України намагаються оптимізувати існуючі технологічні процеси, проводити реконструкції обладнання і мереж, а також застосовувати сучасні технічні прийоми з галузі промислової водопідготовки. Бажаючі можуть ознайомитися з доповідями комунальних підприємств на конференції ЕТЕВК-2017 (ЕКОЛОГІЯ-ТЕХНОЛОГІЯ-ЕКОНОМІКА-ВОДОПОСТАЧАННЯ-КАНАЛІЗАЦІЯ).

І все ж, при розробці системи водопідготовки на водопровідній воді варто акцентувати увагу на: механічних забрудненнях, залишковому хлорі, іноді – оптимізації жорсткості і мінерального складу води і, особливо, органічних сполуках природного і штучного походження (в останньому випадку – виняткову увагу продуктам хлорування! ). Регіональні прив’язки до великих міст (Київ, Дніпро, Львів, Харків, Одеса, Донецьк та інші) повинні враховувати в технологічному вирішенні побутової водопідготовки особливості місцевих переважаючих мінеральних забруднень, вміст органічних домішок (параметр пермангантаної і / або біхроматної окислюваності, що вимірюється в мгО2 / дм3) і, особливо, метод знезараження, прийнятий на місцевому комунальному підприємстві (газоподібний хлор, гіпохлорит натрію, діоксид хлору, ультрафіолетове випромінювання).

Наприклад, вода річки Сіверський Донець жорсткіша ніж річки Дніпро. Тому жорсткість водопровідної води буде коливатися між 9,0 – 11,0 мг * екв / дм3 (вимагає обов’язкового пом’якшення) і 2,5 – 3,5 мг * екв / дм3 (досить комфортно і без пом’якшення) відповідно (при нормі по ДСанПіН 2.2.4-171-10 рівній 7,0 мг * екв / дм3). Таким чином, при інсталяції установки побутового зворотного осмосу в квартиру (у влаштування під мийкою), бажано враховувати дані особливості водопровідної води: в першому випадку укомплектовувати установку картриджем з іонообмінної смолою (функція часткового пом’якшення), у другому – можна заощадити і поставити просто механічний картридж або картридж з активованим вугіллям.

Побутова та напівпромислова водопідготовка на артезіанській воді має ще більш виражений регіональний характер. Це пов’язано з тим, що навіть в межах одного регіону якість артезіанської води може бути різною, що пов’язано з глибиною свердловини – тобто з водоносними горизонтами з якого проводиться відбір води. Тому, нарівні з досвідом потенційного Виконавця системи водопідготовки в даному регіоні і / або його частині, що не менш важливо розуміння якісного і кількісного (!) Складу конкретного вододжерела. Так, наявність якісних показників дозволить потенційному Виконавцю переконатися у відповідності (або не відповідності, що зустрічається не рідко) типового (базового) рішення для даного місця, а наявність кількісних показників (дебет свердловини, статичний і динамічний рівні) дозволить правильно підібрати комплект обладнання для реалізації технічних прийомів і автоматизації всього процесу .

Наприклад, в одному і тому ж приміському селищі на відстані 100 м розташовані ділянки з артезіанськими свердловинами: в першому випадку глибина водоносного горизонту 10 м, у другому – 50 м.

Характерними особливостями поверхневих горизонтів (перша свердловина) будуть невисокий мінеральний склад, прийнятна жорсткість, але підвищений вміст заліза, органіки і механічних домішок (іноді все і відразу, в різних регіонах – по-різному). Вміст заліза може досягати 2 – 3 мг / дм3 (при нормі ДСанПіН 2.2.4-171-10 рівній 0,3 мг / дм3). Для виключення фарбування сантехніки побутова водопідготовка повинна використовувати обладнання з принципом промислового проектування – окислення заліза до трехвалентної (нерозчинної) форми з подальшою фільтрацією на регенерируючому зернистому завантаженні. Технічні методи цього процесу можуть бути різні, але нехтування ними і / або розрахунок з великими похибками і / або встановлення обладнання без розрахунку і / або використання більш простого рішення (наприклад, механічні картриджі) загрожує постійним «головним болем» потенційному Виконавцю або Замовнику (залежно від того, як буде складено контракт і які прописані якісні та кількісні гарантовані показники).

Характерними особливостями глибинних горизонтів (друга свердловина) будуть мінімальні органічні і механічні домішки, залізо, запахи, але високий мінеральний склад, висока жорсткість. Зміст того ж параметра (залізо) може навіть не перевищувати 0,1 мг / дм3 і даний параметр не має принципового значення на дизайн побутової водопідготовки. Однак тепер, при господарсько-побутовому водокористуванні, можуть постраждати форсунки систем автоматичного поливу, нагрівальні елементи техніки і т.п., наприклад, через високу жорсткість і, як наслідок, відкладень карбонатів кальцію і магнію. Таким чином, принципи промислового проектування повинні бути застосовані до установки іонного обміну (пом’якшувач) з усіма можливими наслідками, описаними вище.

У висновку хочеться відзначити, що типові (шаблонні) рішення в галузі побутової і напівпромислової водопідготовки добре себе зарекомендували своєю доступністю (особливо на муніципальних водах) за рахунок виключення з вартості участі висококваліфікованих фахівців (інженерів з водопідготовки), технологічних ризиків, технологічних гарантій і т. п. Однак, особливо на артезіанських вододжерелах, часті випадки, коли технологічний супровід і адаптування типового обладнання є чи не єдиною можливістю для комфортного, стабільного і безпроблемного водопостачання.

Також на нашому сайті Ви можете ознайомитися з інфомацією про Очищення стічних вод в Україні.

Водопідготовка